Часте почуття приниженості, сильна напруга й тривога у присутності власних батьків чи інших членів сім’ї можуть свідчити, що підліток став жертвою домашнього насилля.
Протягом останніх кількох років, за даними досліджень експертів з Ради Європи, кожен третій серед українських дітей та підлітків стає жертвою фізичного домашнього насильства, й кожен другий – психологічного. А кожен п’ятий – зазнає різних форм сексуального насилля: від розбещення до зґвалтування.
Щоб захистити себе, слід насамперед чітко розуміти ознаки домашнього насильства. Серед них:
- поведінка кривдника є умисною, тобто те, що він робить – не випадковість;
- кривдник у порівняні з постраждалим має перевагу сили;
- дії кривдника порушують права й свободи постраждалого;
- насильницькі дії спричиняють постраждалому шкоду – фізичну, психологічну, економічну чи сексуальну.
Так, домашнє насильство має різні види та форми. Але жоден і жодну з них не можна унормовувати й ігнорувати.
Детальніше: