Останній рік для десятирічного Богдана з Ізюма був найважчим у його житті. Хлопчик переніс обстріли, голод, окупацію, руйнування свого будинку та розлуку з рідними. З початку повномасштабного вторгнення його життя перетворилося на суцільні випробування.
І навіть сьогодні, коли зменшилася інтенсивність бойових дій у місті, він часто відчуває страх і плаче.
Богдан живе в розбитому цегляному будинку із бабусею та двома сестрами.
Хлопчик, чиє дитинство проходить в умовах гуманітарної катастрофи, не мріє про іграшки чи розваги. Він мріє про тепло, безпеку, зимові речі та можливість навчатися.
Детальніше: